Формування відповідальності та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів.

 „Треба” – не завжди  вагомий  для дитини аргумент.  Ніщо не зможе краще переконати дитину в необхідності виконання тих чи інших вимог і обов'язків, як сформованість її мотивації до відповідального стилю поведінки.
    Відповідальне ставлення дитини до своїх обов'язків може спонукатися такими мотивами, як страх, жадібність, корисливіть, розважливість, гордість, честолюбство, марнославство, заздрість. Але оскільки такі мотиви не є моральними, то й не дають підстави говорити про засвоєння дитиною етичної  норми  „бути відповідальним” .
 Позитивними ж мотивами відповідального ставлення до дорученої справи можуть слугувати:

 1. Турбота про благо ближнього (розуміння дитиною потрібності своїх зусиль для інших), спонукання співчутливості і совісті.
  2. Розуміння доцільності зусиль, цілеспрямованість.
  3. Отримання  задоволення від вчасного і старанного виконання дорученого.   

      Як зазначає О.Ф.Плахотний, відповідальність не виникає сама по собі, а зароджується, розвивається і виховується, закріплюється тими суспільними умовами, у яких живе особистість. Це – важкий і тривалий процес, який іде паралельно із формуванням почуття обов’язку і людської гідності.    На формування молодшого школяра  як відповідальної  особистості впливає не тільки  його включення в діяльність та отримання позитивних результатів (завершеність справи, добросовісне її виконання, отримання задоволення від роботи як самим виконавцем, так і оточуючими людьми), але й характер взаємин молодшого школяра з людьми.

     Тому важливо навчити дитину вміння суб’єкт-суб’єктної взаємодії:  вести діалог, керувати своєю поведінкою, колективно обговорювати підсумки роботи, давати самооцінку своїм діям, застосовувати навички  міжособистісної взаємодії – безкорисливо ділитися тим, що маєш (іграшками, їжею, знаннями); проявляти  розуміння, настроюватися на переживання іншого, надавати йому посильну допомогу; приносити радість не тільки собі, але й людям, які поруч; брати важчу або більшу частину роботи на себе.

           Тому для вироблення навичок  відповідальної поведінки в дітей молодшого шкільного віку потрібно:

         - формувати правильні етичні знання, вміння і навички етичної поведінки;

         - розвивати мотиваційну сферу;

         - сприяти набуттю позитивного досвіду комунікативної взаємодії;

    - формувати механізми саморегуляції поведінки.   

  Відповідальність - це положення, при якому людина віддає повний звіт у своїх діях і переймає на себе провину за наслідки в результаті дорученої справи, у виконанні яких-небудь обов'язків, зобов'язань. Відповідальна людина усвідомлює себе як причину здійснюваних ним вчинків, він ініціює зміни у власному житті і готовий відповідати за те, до чого вони приведуть. Щоб бути по-справжньому відповідальним, дитина повинна уміти прогнозувати наслідки, тобто знати, яка поведінка схвалюється, а яка - ні. Але молодший школяр до цього доки повністю не готовий. Він поступово дізнається правила і норми нашого дорослого суспільства, і саме ці знання - основа відповідальної поведінки в майбутньому. Перехід до шкільного віку пов'язаний з помітними змінами в діяльності, спілкуванні, взаєминах з іншими людьми. Провідною діяльністю стає навчання, з'являються нові обов'язки, новими стають і відносини дитини з навколишніми.

           Для формування почуття відповідальності молодших школярів досить ефективним є запровадження педагогічної технології "Створення ситуації успіху", в основі якої лежить особистісно орієнтований підхід до процесу виховання. Ситуація успіху досягається тоді, коли вчитель сам визначає цей результат як успіх. Тому важливо побачити в дитині особистість, що формується, допомогти їй розвинутися та розкритися духовно, стати відповідальною. Головною метою діяльності вчителя є надання можливості кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили, а завданням – допомогти особистості дитини зростати в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. Технологія "Створення ситуації успіху" виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами

                                        

Встановлено, що процес формування почуття відповідальності молодших школярів ефективно здійснюється при дотриманні певних педагогічних умов: спрямованості виховного процесу на розвиток особистісних цінностей, що зумовлюють відповідальну поведінку;  насичення виховуючого середовища емоційним фоном доброзичливості, взаєморозуміння і співробітництва;  достатнього осмислення дітьми молодшого шкільного віку знань, норм і правил поведінки, оволодіння прийомами планування, оцінювання, аналізу вчинків і ситуацій, які характеризують моральний обов’язок особистості; розвитку емоційної сфери, внутрішньої мотивації; включення молодших школярів у різноманітні види діяльності (навчально-пізнавальну, предметно-перетворювальну, комунікативну, оцінно-орієнтаційну, доброчинну) з урахуванням індивідуальних інтересів і здібностей;  координації життя і діяльності школярів органами учнівського самоврядування; поетапного розвитку почуття відповідальності дітей із систематичним діагностуванням і корекцією негативного досвіду; єдності зусиль батьків і педагогів у вихованні почуття відповідальності молодших школярів.

        Поняття «стимул» хоч і позначає аналогічно до мотиву рушійну силу людини до діяльності, значно відрізняється від того за своїм смислом. В давності так називали довгу загострену палицю, якою поганяли биків та мулів. У перекладі це слово позначає «підштовхувати, поганяти». Отже, на відміну від мотиву, який означає внутрішній потяг людини до діяльності, стимул є зовнішнім спонуканням активності.

 

Проблема сьогодення - збереження здоров’я дітей.

 

Актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей, формування у них світогляду , спрямованого на його збереження, оволодіння навичками здорового способу життя та безпечної поведінки.

           Державним стандартом загальної початкової освіти здоров’я розглядається цілісно і багатовимірно - через фізичну, психічну, соціальну та духовну його складові. Кожна складова багатогранна. І лише за умови їх органічного поєднання формується і розвивається здоров’я людини.

     Ідея здорового способу життя проходить  у початковій школі крізь усі навчальні предмети. Діти навчаються відповідального і дбайливого ставлення до власного здоров’я завдяки змісту освіти і системі виховання.

Саме від нас, учителів  початкових класів, значною мірою залежить, яким буде здоров’я дитини у подальшому житті. Отож, наш обов’язок формувати у дітей:

• світогляд, спрямований на збереження власного здоров’я, активну мотивацію щодо зміцнення здоров’я;
• знання, вміння і навички безпечної поведінки;
• здатність передбачати наслідки своїх вчинків, розвивати вміння прогнозувати можливість виникнення небезпеки, вчити самостійно приймати рішення.

   За роки роботи в школі вчителі початкових класів розробили систему виховних заходів, бесід, тренінгів, навчальних і розвивальних ігор , ситуативних завдань, рольових ігор, практичних робіт, пам’яток  на тематику щодо збереження здоров’я.

   Дитина може вирости здоровою за умови, якщо вона не тільки знає,  що і як для цього треба робити , а й здатна застосовувати набуті знання, сформовані вміння і навички  з «Основ здоров’я»  у повсякденному житті.  Неабияка роль  у цьому відводиться практичним методам, за яких переважають практичні дії вправляння учнів у засвоєнні матеріалу. Практичні методи є основним засобом формування вмінь і навичок здорового способу життя і безпечної поведінки.

 Учителі початкових класів формування практичних умінь здійснюють у такій послідовності:

• демонстрування дії в нерозривній єдності зі словесним коментуванням, спрямованим на свідоме оволодіння нею;
• вправляння учнів виконувати дію з опорою на пам’ятки;
• виконання дії учнями без підтримки;
• виконання дії в змінених умовах.

У такий спосіб педагоги формують в учнів уміння:

• дотримуватися правил безпечної поведінки в різних ситуаціях;
• надавати само-  і  взаємодопомогу.

   Відпрацювання алгоритму дій здійснюється в процесі ігрової діяльності.

Одним із ефективних способів формування практичних умінь і навичок є рольові ігри.  Вчителі початкових класів переконані, що рольова гра пробуджує та формує в дітей зацікавленість до навчання. До рольових ігор ми залучаємо всіх учнів класу. Кожний має можливість почергово зіграти роль регулювальника,  пішохода, пасажира, лікаря або рятувальника; висловити власну думку, прийняти необхідне рішення.

Крім того, рольові ігри створюють умови для учнів перевірити себе,

потренуватися й одночасно виявити найбільш характерні помилки. Вони допомагають підготувати дитину до правильних і вмілих дій у реальних умовах.

    Просвітницьку роботу з безпеки життєдіяльності , збереження життя та здоров’я учнів початкових класів і з батьками, і з дітьми проводимо паралельно. Завдання вчителів - дати батькам зрозуміти , що здоров’я дитини на 50 відсотків залежить від способу життя  сім’ї  і вони своєю поведінкою моделюють, як  потрібно вести себе в тій чи іншій ситуації. Саме батьки є взірцем для своїх дітей.

    Класні керівники 1-4 класів роблять все для того , щоб учні під час перебування в школі були  живими та здоровими. На належному рівні проходить чергування в корпусі №2.  До безпечної поведінки під час перерв, проведення ранкової зарядки спонукає учнів конкурс «Найкращий клас за тиждень», який проводиться серед учнів початкових класів. Переможці оголошуються на лінійці.

     

Обдаровані діти-майбутній цвіт нації

                   «Учень… Це не посудина, яку потрібно наповнювати,

                                                                            а факел ,який потрібно запалити.»

К.Д.Ушинський

       В умовах демократизації та національного відродження система освіти, яка завжди відзначалася тим, що була орієнтована на підготовку не просто спеціалістів, а людей, які б відповідали певним соціальним потребам сучасності, повинна забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної, наукової підготовки, всебічний розвиток кожної людини як особистості і найвищої цінності суспільства. Починати необхідно вже з початкової школи, адже саме вона має навчити дітей вчитися, прищепити інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, розвивати, як зазначав видатний педагог В.О.Сухомлинський, всемогутню радість пізнання.

Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання, казки.

Скільки дітей - стільки здібностей, які залежать від психолого- фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім’ї та школи.

Робота вчителя початкових класів полягає у створенні системи виявлення відбору та педагогічної підтримки обдарованих дітей.

Чим раніше починається розвиток здібностей і талантів, тим більше шансів їх розкрити. Можна виділити кілька основних заходів щодо роботи з обдарованими дітьми. Передусім, це надання можливості виконувати більший обсяг навчальних завдань. При цьому має бути витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи (щоб уникнути перевантаження).

Збільшення кількості завдань має поєднуватися з обов’язковим підвищенням їх складності. Це сприятиме інтелектуальному розвитку ,стане ефективним засобом формування здібностей обдарованої дитини.

Серед шляхів формування творчої активності є пошук вчителем дієвих стимулів для активізації творчості учнів, диференційований і індивідуальний підхід, заохочення обдарованих дітей до творчого пошуку.

     Для систематичного розвитку творчих здібностей у школярів потрібно ставити перед ними підвищені вимоги. Можна виділити 3 етапи формування здібностей школярів.

1 етап: учитель формує творчі завдання і сам вирішує їх, а дітям пропонує роль виконавців своїх вказівок.

2 етап: учитель ставить завдання, але способи вирішення пропонує знайти учням, учитель підбиває підсумки роботи.

3 етап: учитель ставить творчі завдання, а учні самостійно проходять усі етапи пошуку до висновків.

У своїй роботі з обдарованими дітьми ми використовуємо такі ключові слова і фрази, що стимулюють розумові процеси у обдарованих дітей.

Пізнання – порівняйте, перерахуйте, розкажіть, опишіть.

Розуміння – розкажіть своїми словами, опишіть ,що ви відчуваєте, поясніть зміст.

Застосування – продемонструйте, скористайтеся цим, щоб вирішити.

Аналіз – порівняйте, розкладіть один за одним, поясніть як і чому.

Синтез – створіть, що відбудеться ,якщо ..,придумайте інший варіант.

Оцінювання – відберіть і виберіть, висловіть зауваження, виберіть те, що вам найбільше сподобалось.

  Удосконалити навчально - виховний процес з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні міцні знання допомагає, насамперед, проведення конкурсів,  вікторин, змагань, ігор, предметних тижнів. Наші учні брали участь у різноманітних шкільних і районних конкурсах, де займали призові місця. У шкільному конкурсі знавців української мови брало участь 14 дітей. З них двоє– у районному, де Стадницька Діана (3 – Б клас) зайняла 1 місце, Сірук Яна (4– А клас) – 3 місце. Учні  початкових класів були активними  учасниками математичного конкурсу «Кенгуру» ,брали участь у природничому конкурсі «Колосок», у конкурсі «Геліантус» та «Соняшник».

Учні початкових класів брали активну участь в огляді художньої самодіяльності і захищали честь школи на районній сцені.

Наші діти беруть активну участь у шкільних вікторинах, конкурсах малюнків, аплікацій, виробів з природного матеріалу. Класними керівниками початкових класів дуже часто на годинах спілкування проводиться інтелектуальна гра «Найрозумніший»

Обдаровані діти-майбутній цвіт нації, її інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет. І наше завдання, як педагогів, полягає в тому,щоб дбайливо ростити нові таланти, починаючи з їх найменших літ.